Що сниться тобі, стара бабусина хато?

 

Що сниться тобі, стара бабусина хато?

Чи ти ще чекаєш онуків, що бродять ген-ген?

Пригадуєш, нас тут збиралось багато-багато –

Марічка, Василько, Євген, Одарка, Семен.

Співали колядок і терли мак у макітрі,

Горіхи товкли і бились за цукру шматок,

Вже спомин дитинства розвіяний десь на вітрі,

А ще би зробити його маленький ковток.

 

У вікнах – самотність і двері забиті кілками,

Стоїть коромисло, та відра заржавіли вщент.

І річка маленька вростає в серця берегами,

Тут щось сокровенне. Окремий цілий континент,

Де спали на сіні і бігали босі по саду,

Де стіни малинові і виноградне шатро.

Де бабця варила з порічок смачну мармуляду.

Чи це все із нами в минулім житті було?

 

Що сниться тобі, стара бабусина хато?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.