Керуйся світлом

Картай себе. Запитуй в серця свого

про те, що міг зробити – не зробив.

Це не вказівка, не пересторога,  вирішуй сам – ти жив, а чи жеврів.

 

А, може, ти забув, ким є насправді?

Ти українець? Чи нікчемний раб?

Чи ти вже звик до відголосся градів?

Тобою що керує? – Відчай? Страх?

 

Свобода? Бог? Горіння чи гоніння?

Чи відчайдушна до пригод жага?

Виважуй кожен крок. Бо час – він тлінний,

і ти тут мить. І все життя – це гра.

 

Керуйся світлом, волею, велінням.

І дотиком – до серця і руки.

Найвище, що в нас є – це Україна.

А ми її сини?

Чи байстрюки?

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.